Святкування Масляної

Свято Масляна прийшло  до нас з давніх язичницьких часів. Існує кілька назв урочистості, приміром, Сирна седмиця або Сирний тиждень, але нам звичніше все ж слово “масляна”. Свято приурочене до проводів зими та зустрічі довгоочікуваної весни.

Цікаво? 

На Русі було прийнято відзначати цей день в останній тиждень перед Великим Постом, за сім тижнів до Великодня. У багатьох свято асоціюється з великою кількістю смачних млинців з народними гуляннями.

У 2017 рік дата Масляної очікується з 20 по 26 лютого.

Історія свята

До хрещення Русі відзначали свято Масляної 7 днів перед днем Весняного Рівнодення і тиждень після. Люди вірили, що влаштовуючи млинцеві бенкети, вони сприяють тому, що весна швидше прокидається від сну, а в організмі відбувається перебудова гормональної системи і підготовка до активного життя.

Християнська церква вирішила залишити це свято, щоб не вступати в суперечки з російськими традиціями, але трохи пересунули його. Таким чином, Масляна не суперечить Великого Посту і святкується лише один тиждень.

Масляна — це яскраве веселе свято, яке покликане проганяти зиму і весну закликати, пробуджує природу і сонячне тепло. Люди з давніх часів порівнювали весну з новою життям, славили Сонце, яке давало настрій і щастя всьому живому. Саме в честь сонця, господині пекли солодкі коржі, а пізніше із заквашеного тіста навчилися робити млинці.

Це блюдо наші предки встановили своєрідним символом Сонця, адже вони такі ж круглі, жовті, теплі. Коли вони куштували ароматні страви, то вірили, що з’їдають часточку тепла і могутності цієї яскравої планети.

Основні “масляні” правила

З величезної кількості вимог, яких необхідно дотримуватися на Масляну, хочеться виділити лише основні:

По-перше, протягом семи днів не можна вживати м’ясну їжу. Дозволяється лише молочні продукти та риба. Головні люду тижні — млинці з різними начинками. Їх печуть щодня, починаючи з понеділка і воскресіння.

По-друге, потрібно їсти стільки, скільки хочеться, тому що їжа в ці дні є особливою формою життя. В народі навіть ходили приказки “потрібно Їсти стільки, скільки собака раз хвостом махне”. На свято було прийнято ходити в гості, а також запрошувати до себе, вшановуючи друзів смачними млинцями та іншими частуванням.

По-третє, на Масляну прийнято влаштовувати гуляння та брати в них активну участь. Зараз у містах на великих площах влаштовують концерти з піснями і танцями, різними конкурсами та хороводами.

Традиції свята

Здавна прийнято було відзначати кожен день Сирної тижня по-різному:

Понеділок — “Зустріч”

Рано вранці, свекруха зі свекром збирали невістку і відправляли її до батьків, а ввечері самі приходили в гості до сватів. За вечерею обговорювали різні конкурси, де буде проводитися свято. До цього дня на площі вже встановлювалися гойдалки, гірки і балагани.

Господині з понеділка починали пекти млинці. Перший млинець прийнято було віддавати бідним, щоб ті пом’янули померлих родичів. Саме в понеділок в селах встановлювали опудало Масниці, яке одягали в різне ганчір’я.

Вівторок — “Загравання”

З настанням вівторка молоді люди починали влаштовувати катання на санях, з гірки та інші веселі забавлянки. Той, хто ставав переможцем у тій чи іншій грі, частувався смачними млинцями з різною начинкою. У цей день влаштовувались численні оглядини наречених, адже всі масляні обряди — це своєрідна підготовка до заручини, щоб після Великодня і Червоної гірки зіграти весілля.

Середа — “Ласуна”

Про цей день добре розповість приказка: “Що є в печі, те все на стіл мечи!”. Звичайно, коронна страва будь-якого столу — млинці. У середу ходили до тещі в гості, прихопивши якесь смачне частування.

Четвер — “Широкий разгуляй”

Всі дні до четверга, вважалися не такими значущими. Але з приходом цього дня народ переставав працювати і повністю віддавався в руки веселощів. Люди грали в ігри, водили хороводи, влаштовували кулачні бої, а також лазили по высоченному стовпа.

П’ятниця — “Тещині вечірки”

Безліч олійних обрядів у цей день знаходили своє застосування в прискоренні одруження між молодими людьми. Тещі приходили в гості до зятям на млинці. Існував звичай, коли теща напередодні надсилала до хати зятя все необхідне для млинців: сковорідки, ополоник, а тесть — борошно і олію. Якщо зять нехтував цим звичаєм, він сильно турбував батьків дружини та інших родичів.

Субота — “посиденьки зовиці”

Невістки повинні були покликати в гості до себе зовиць (сестру чоловіка). Обов’язково слід подарувати якийсь презент родичці. Крім таких вечорів прийнято було просто приходити в гості до друзів і знайомих, щоб поласувати смачною їжею.

Ще в суботу проводився “целовник” — всі наречені брали участь в обряді вшанування. Заручені молоді люди піднімалися на велику гору для катання, повинні були поклонитися, поцілуватися і з’їхати на санях вниз. Під горою продовжували цілуватися під голосні вигуки натовпу.

Воскресіння — “Прощена неділя”

Масляна закінчується Прощеною неділею. Цей день в народі також називався “целовальником” або “проводами”. Закінчувалася тиждень обжерливості і гулянь. Всюди розпалювали вогнища, щоб розтопити лід і сніг, а також доходив черга і до опудала — його також спалювали. В цей день прийнято просити вибачення у бога і у рідних.